Біогаз із соломи

Раніше вважалося, що лігніно-целюлозна сировина, така як солома, непридатна для виробництва біогазу. Проте обробка робить можливим повну переробку соломи.

thumbnail-image-115523

Опис технології

Технологія підготовки соломи за допомогою парового вибуху для використання в біогазових станціях знайшла застосування відносно недавно. Проте технологія добре відома у паперовій промисловості, а також у виробництві етанолу з тирси вже сотню років.

Суха солома змішується із водою (фільтратом біогазової станції чи каналізаційними стоками). Солома періодично подається порціями та підігрівається до температури 150-180℃, за якої лігнін плавиться, звільняючи каркас целюлози та геммі-целюлози. Під час процесу підготовки при високій температурі та тиску (5-8 атмосфер) сировина повністю просочується водою. Усі пори між волокнами заповнюються.

Після того як процес підготовки закінчено, тиск зменшується до атмосферного за частки секунди. Це призводить до того, що вода перетворюється на пару, створюючи ефект вибуху, що розриває волокна. Розрив волокон призводить до збільшення площі поверхні сировини. Крім того, відбувається розрив і на молекулярному рівні. Складні цукри розриваються на прості. Далі підготовлена солома переробляється в біогазовому реакторі так само як силос або гній.

Порівнюючи роботу біогазової станції на силосі та на соломі, важливо відзначити деякі переваги використання соломи. Станція на силосі вимагає будівництва силосного сховища, солому ж можна зберігати просто неба.

При вирощуванні кукурудзи на силос фермер втрачає можливість виготовити зерно. Вирощуючи зерно, фермер отримує і зерно, і солому, що є сировиною для біогазової станції. Причому для виробництва біогазу підійде будь-яка солома – пшениці, соняшнику, ріпаку. Крім соломи можна використовувати також пожнивні залишки, лушпиння, тирсу, деревні відходи, підстилковий послід. Придатна навіть стара, 2-3-річна лежала солома.

Ми в Зорг Біогаз маємо досвід будівництва 6 установок парового вибуху продуктивністю 25 тонн соломи на добу кожна. Сумарно вони виробляють біогаз в обсязі, достатньому для роботи генераторів електричною потужністю 6 МВт.

Окрім парового вибуху, у нас є досвід з іншими, не менш ефективними, способами підготовки соломи на кількох біогазових станціях: подрібнення та пелетування.

Відмітні особливості:

  • використовується в парі з високо-навантаженим реактором
  • паровий вибух може використовуватися у виробництві спирту із соломи або тирси
  • підвищений вихід біогазу
  • не потрібне сховище сировини
від 1 до 20 МВт
Виробнича потужність станцій

Для якої сировини підходить:

  • солома пшенична,
  • рапсова солома,
  • солома соняшнику,
  • солома житня,
  • солома кукурудзяна,
  • лушпиння соняшника,
  • деревна тирса.

Шукаєте рішення для вашого бізнесу?

Зв'яжіться з нами, будь ласка

Заповніть форму і ми зв'яжемося з вами

* Обов'язкові поля