Біогаз із яблук кеш’ю

Основним продуктом дерева кеш’ю є горіх, а яблуко кеш’ю — побічним продуктом. Ці плоди солодкі та за смаком нагадують манго. Вони їстівні й корисні, але дуже ніжні та швидко псуються, тому їх складно транспортувати й реалізовувати. З яблук кеш’ю можна виробляти сік, мармелад, спирт, лікери та біогаз. Виробництво біогазу особливо цікаве тим, що може забезпечувати енергією підприємства з переробки цих плодів, а також давати біодобрива для плантацій кеш’ю.

Сезон кеш’ю триває від 40 до 70 днів. На різних плантаціях урожай збирають у різний час. Навіть з одного дерева плоди опадають не одночасно. Водночас біогазова станція має працювати цілий рік. Тому яблука кеш’ю потрібно силосувати, створюючи цілорічний запас сировини. Процес подібний до силосування кукурудзи на тваринницьких фермах. Аналогічні процеси відбуваються під час квашення огірків, капусти та звичайних яблук. Плоди ферментуються завдяки природним молочнокислим бактеріям у силосному сховищі. Для силосування яблук кеш’ю достатньо 35–40 днів.

Сховище бажано виготовляти з бетону та заглиблювати у ґрунт. На відміну від кукурудзи, яблука кеш’ю під час силосування виділяють сік. Щоб запобігти його витіканню, сховище облаштовують як бетонний котлован нижче рівня землі. Для внесення молочнокислих бактерій можна використати сік із силосного сховища молочної ферми. Під час закладання плодів додають 1–2% такого соку шляхом обприскування та накривають масу ПВХ-плівкою.

Силосування не лише зберігає яблука кеш’ю, а й підвищує вихід біогазу. У сховищі відбувається попередня ферментація за участю молочнокислих бактерій. Порівняно зі свіжими плодами вихід біогазу збільшується на 5–10%.

Висока вологість яблук кеш’ю — 80–85% — може ускладнювати силосування. Тому для виробництва біогазу можна використовувати не цілі плоди, а віджатий жом, що залишається після виробництва соку та пюре. Такий жом містить 25–30% сухих речовин і легко силосується, як віджатий буряковий жом. Для зберігання підходять бетонні сховища або поліетиленові рукави. Для пакування жому кеш’ю в рукави можна застосовувати ті самі машини, що й для кукурудзяного силосу.

Силосований жом кеш’ю можна зберігати до 3–4 років. Із 1 т такого жому отримують 150–170 м³ біогазу з вмістом метану 58%. Тривалість зброджування становить 28 днів.

Вихід біогазу із силосу цілих яблук кеш’ю становить 110 м³/т, а зі свіжих плодів — 90 м³/т. Вміст метану — 53%, тривалість зброджування — 35 днів. Біогазова станція, що переробляє 100 т яблук кеш’ю, виробляє приблизно 1 МВт електричної потужності брутто, або 900 кВт нетто. Це відповідає 24 000 кВт·год електроенергії брутто на добу.